Важучий

Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАЖУ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже важкий (у 1—9 знач.). Та вже й мусив [козак] на полицю класти.. Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 149); Який же важучий мішок! Як болить спина! Явдоха не пам'ятає, як вона донесла свою здобич (Олесь Донченко, III, 1956, 10); Роси мені шепотіли важучі: — Будь, як і ми, ти прозірним і чистим (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 49); Курить потоптана дорога, і сонця ясного нема — лиш, пил важучий підійма сумна юрба тисячонога (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 157); Не плакали друзі, Бо сльози, Як кажуть, Солдати в обози Здають ще до першого бою. Хоч груди важучі журбою (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 58)

ВАЖЕ́ЗНИЙрозм. (дуже важкий), ВАЖЕЛЕ́ЗНИЙрозм.,ВАЖЕ́ННИЙрозм.,ВАЖКЕ́ННИЙрозм.,ВАЖУ́ЧИЙрозм.,ТЯЖЕ́ЗНИЙрозм.,ТЯЖЕ́ННИЙрозм.,ПУДО́ВИЙрозм., СТОПУДО́ВИЙпідсил. розм.Хома.. пиряв.. важезні ящики до розпечених мінометів (О. Гончар); Здавалось, полем.. пройшли важелезні танки (І. Цюпа); Налипала [багнюка] на чоботи і перетворювала їх на важенні гирі (З. Тулуб); Як він довіз у село оте важкенне ядро - не зрозуміло (Т. Масенко); Той коваль.. Важучим молотом.. Такого ж молота зробив (А. Малишко); Під скали тяжезної гранітом Нора холодна б’є (І. Франко); Тяженним молотом Ти кував.. мечі нержавіючі (Д. Павличко); По сій мові замки пудові у дверей забряжчали (П. Куліш); Стопудові каменюки серед поля.. лежать (М. Драй-Хмара). - Пор. 1. важки́й.