Біжка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Біжка, нар. Бѣгомъ. Біжка добіг би, не то що ходою. Зміев. у.

Словники

Великий тлумачний словник сучасної мови

Біжка - присл., розм., рідко. - те саме, що і бігти.

Словник синонімів Вусика

Біжка - бігом; швидко

Словник української мови в 11 томах

БІЖКА́, присл. - те саме, що бігом.

Приклади використання

  • В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком. (П. Тичина)
  • Я вискочив з хати й біжком до соломи.... (В. Близнець)

Синоніми

  • біжка́ - (розм. рідко) про людей - швидко пересуваючись на ногах
  • бі́гма - (розм. рідше) бігом.
  • біго́м - швидко пересуваючись на ногах.
  • бігце́м - (розм.) те саме, що біго́м.
  • біжко́м - розм. рідко.) те саме, що біго́м.
  • ри́ссю - (розм.) бігом, швидко (про людей).

Етимологія

  • псл. Běg-/běž« ‹*bědž-) ‹ *bēg- «утікати з переляку»;
  • лит. begti, лтс. běgt, прус. begeiti, гінді bhāgnā «бігти, утікати, уникати», бенг. bhāgā «утікати, вислизати», тох. A pkäpt, гр. φέβομαϳ «утікаю, боюся», φόβος «втеча, страх»;
  • не всіма приймаються зіставлення (Hirt Ablaut 135; Reichelt KZ 39, 40) з гр. φεύγω «утікаю», лат. fugio «тс.», гот. biugan «гнути», лит. bugti «лякатися, відступати», дангл. būgan «гнутися, утікати»;
  • з укіраїнської мови рум. Bihúncă «дрожки», молд. биху́нкэ «тс.»;
  • р. бе́гать, бежа́ть, бр. бе́гчы, бе́гаць, др. бѣгати, бѣжати, бѣчи, п. biegać, biec, ч. běhati, běžeti, слц. behať, bežať, вл. běhać, běžeć, нл. běhaś, béžaś, полаб. bezət,

болг. бя́гам, м. бега, схв. бèжати, бȅгати, слн. bégati, bežáti, стсл. бѣгати, вѣжати.

Етимологічні відповідники

Слово - Мова

bhāgā «утікати, вислизати» - бенгалі

бе́гчы - білоруська

бя́гам - болгарська

běhać - верхньолужицька

běžeć - верхньолужицька

biugan «гнути» - готська

φέβομαϳ «утікаю, боюся» - грецька

būgan «гнутися, утікати» - давньоанглійська

fugio «тс.» - латинська

biegać - польська

Běg-/běž « ‹*běd$ž-) ‹ *bēg- «утікати з переляку» - праслов'янська

бе́гаць - українська

бѣчи - українська

вѣжати - українська

Морфосинтаксичні ознаки

біж-ка

Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Корінь: -біж-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Ілюстрації

Bigg1304.jpg Big1304.jpg Gep1304.jpg

Медіа

.


Джерела та література

Словник синонімів Вусика

Великий тлумачний словник сучасної мови

Словник української мови в 11 томах

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0

https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0

Зовнішні посилання