Будчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, я і з’їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. (Залюбовск.). {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність підрозділ=підрозділ}}
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 106.
Будчик, ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з’їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
