Брех

І. Брех, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.

ІІ. Брех! меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.

Тлумачний словник

БРЕХ, у, ч., діал. Гавкіт, гавкання. Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений моє з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Кінське ржання, брех собачий! Сміх і гук мисливських сурем! (Л. Укр., IV, 1954, 169).

Ілюстрації