Божок

Божок, -жка, м. 1) Ум. отъ біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идолъ, кумиръ. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 4) — свинний. Свиной желудокъ. Вх. Зн. 3. Cм. богун 2.

Сучасні словники

БОЖО́К, жка, чол. Зменш. до бог. Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок... (Леся Українка, I, 1951, 312); // Скульптурна фігурка якого-небудь божества. То був східний божок пожовклої слонової кості (Юрій Яновський, II, 1958, 121).

Ілюстрації