Бичечок

Бичечок, -чка, м. Ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.

Сучасні словники

БИЧЕЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до бичок 1 1. Бичечків купили на випас (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 414).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 171.

БИЧОК 1, чка, чол.

1. Зменш. до бик *. Гості скінчили кабана, з'їли половину бичка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 79); Козаки розкладали вогнища, білували бичків та телят (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 399); * У порівняннях. [Кембль:] Він так собі, як молодий бичок, що не навчився ще в ярмі ходити (Леся Українка, III, 1952, 30).

2. розм. Недокурок цигарки. Пихтять цигарки.. Малеча тягне бичка (Василь Чумак, Черв, заспів, 1956, 144)

3. діал. Лежак на горищі для виходу диму. Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, є бичком (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 424).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.

БИЧОК 2 див. бички́.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.

Ілюстрації