Бешкет, -ту, м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк.
Бешкет, -ту, м. = Бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
