Безвіддя, -дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб’ї пропадати. АД. І. 118.