Аґа
Аґа́, аґи́, м. 1) Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп’ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23. 2) Титул воєначальників
Сучасні словники
Вікіпедія: Аґа́ (осман. أغا, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку.
Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (тур. Yeniçeri ağası, єнічері агаси), сипаський ага (тур. Sipahi ağası, сіпахі агаси). Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.
Звертання, складова частина імені, подібно до українського «пан» або англійського «лорд». В сучасній Туреччині — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується як поважне звертання до старших за віком.