Акахвист
Словник Грінченка
Ака́хвист и ака́хтист, -та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Левиц. І. 66. Акафисти наймив. Чуб. II. 393.
Сучасні словники
Універсальний словник-енциклопедія
Акахвист - див. акафіст - (пізньогр., дослівно несидячий) форма християнської гимнографії, достосована до відправи особливих церковних служб на честь Ісуса Христа, Богородиці, св., свят чи святощів, що здійснювалася за участю всіх молільників навстоячки; витворилася у Візантії впродовж VI-VII ст. і набула поширення в країнах Пд.-Сх. Європи; першим та еталонним вважається Акафіст до Пресвятої Богородиці, можливі автори: Роман Сладкопівець (помер бл. 560), патріарх Сергій (помер 638) чи Георгій Пісида (кін. VI-VII ст.); 1525 перший друкований слов'янський Акафістник (збірка а.) видав Фр. Скорина.
Орфографічний словник української мови
Акахвист - ака
Словник церковно-обрядової термінології
Акахвист - 1. Похвальна пісня на честь Ісуса Христа, Богородиці чи святого, що складається з 13 кондаків та 12 ікосів, яку виконують поза богослужінням добового кола; 2. Частина богослужіння Акафистової суботи
Словник слів іншомовного походження
Акахвист - акафіст ч. (гр.) у християнській богослужебній літературі - особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці й святих. Первісне - гімн на честь Богородиці, співаний з ночі на суботу 5-го тижня Великого посту.
Медіа
Див. також
Тексти акахвистів
Цікаві факти про поняття акахвіста
- Акафіст - це довгий піснеспів, який прославляє Пресвяту Богородицю, Ісуса Христа або святих.
- Акафіст треба молитися стоячи.
- Найдавнішим акафістом, який було укладено у VІІ столітті, є акафіст до Пресвятої Богородиці. Всі інші акафісти написані за його взірцем.
- Достеменно не відомо, хто був автором акафісту до Пресвятої Богородиці, але існує думка, що його написав святий Роман Сладкопівець.
- Акафіст має 25 окремих пісень: 13 коротких - вони називаються кондаки, і 12 довших - вони називаються ікоси.
- Кондак („коротка пісня") - це молитва, в якій коротко прославляється подія з життя Господа Ісуса Христа, Божої Матері або святого. Кондаки закінчуються приспівом Алилуя. А ікоси - похвальним вигуком Радуйся! Саме так привітав архангел Гавріїл Богородицю, коли прийшов сповістити, що Вона народить Спасителя.
- Ікос („будова, добудівка", тобто доповнення до змісту кондака) - це ширша молитва, в якій продовжується розкриття події із передуючого йому кондака, після чого йде немовби вінок з великого числа слів прослави того, на чию честь складено Акафіст. У завершальній 13-ій пісні висловлюється безпосереднє прохання людини, яка молиться.
