Їжитися

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇЖИТИСЯ, їжуся, їжишся, недок. 1. Підійматися вгору; стовбурчитися. А жах чимраз сильніше хапав його за груди, волосся на голові їжилося(Іван Франко, IV, 1950, 337); Сива щетина їжиться дико на щоках [Джузеппе] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 414); * Образно. Красиві Карпати влітку! Вони то м'яко кучерявляться листяним лісом, то їжаться темним частоколом ялин і смерек (Радянська Україна, 2.VIII 1961, 3). 2. Підіймати сторч шерсть, пір'я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). Вся їхня розмова була схожа на зближення псів, які при зустрічі їжаться, вигинають спини (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139). 3. перен., розм. Те саме, що бундючитися. — Чого воно їжиться? чого дметься, як шкур лат на жару? — думав собі хурман (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 116). 4. Те саме, що кулитися; щулитися. Дужчав мороз, у цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 257); На світанку випала роса, і він, їжачись, прокидається від холоду і вільгості (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217.2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЇЖА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм., рідко. Те саме, що ї́житися 2, 3. У батька їжачаться вуса(Перв., II, 1958, 87); * Образно. Всі поверхи готелю з низу й до верху їжачились кулеметами (Гончар, III, 1959, 248). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 59.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1їжитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 2житися — живе/ться, недок., безос., розм. Те саме, що жити 3). || Мати можливість жити, існувати … Український тлумачний словник • 3їжитися — ї/жуся, ї/жишся, недок. 1) Підійматися вгору; стовбурчитися. 2) Підіймати сторч шерсть, пір я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3) перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4) Те саме, що кулитися; щулитися … Український тлумачний словник • 4їжитися — [йі/жиетиес а] йі/жус а, йі/жиес :а, йі/жиец :а, йі/жац :а; нак. йі/з с а, йі/жтеис а … Орфоепічний словник української мови • 5їжитися — 1) (підійматися вгору) стовбурчитися, настовбурчуватися (зазв. про тварин, птахів) 2) перен. бундючитися; кулитися, щулитися 3) (знічуватися), кулитися, щулитися … Словник синонімів української мови

Ілюстрації