Іміти

Іміти, імію, -єш, гл. = Мати. Єдиного тільки у себе сина імала. Чуб. III. 15.

Сучасні словники

1. Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось. 2. Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей. 3. Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості.

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: