Єльце

Словник Грінченка

Єльце́, -ця́, с. = вильце. Ум. є́́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЄЛЬЦЕ = ВИЛЬЦЕ я, сер., етн. 1. Те саме, що гільце. Кожній хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали,.. щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 106); Ішли [дівчата].. веселі, уквітчані, несучи поперед себе вільце (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 25). 2. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля.

Синоніми

Єльце́ - вильце, вільце, гільце, гильце.

Фразеологізм

Робити єльце» («вити гільце») — виходити заміж.

Походження слова

Слово єльце являє собою похідне від гілка, гілля, варіанти вільце, вильце пояснють впливом дієслова вити («вити + гільце»)

Ілюстрації

Цікаві факти

• Зазвичай словами єльце, вильце, гільце називали обрядове дерево традиційного українського весілля.
• У різних областях України щодо весільного деревця могли вживатися інші назви: «весільна різка» («різга», «ріщка», «ришчка», «рожно», «рогаль», «ріжджка», «росічка»), «райське деревце», «сосонка», «дідування».
• Весільне єльце влаштовували таким чином: гілки сосни в зимову пору року чи гілки листяного дерева влітку втикали в хліб або весільний коровай. Кожну прикрашали квітками, колоссям, калиновими ягодами, хмільними шишками, кольоровими, золотими й срібляними нитками, стрічками й папірцями. На гілках також кріпили невеликі воскові свічки, які засвічували. Біля єльця дружки сплітали вінок для нареченої, під час цього вони співали: «Бла­гослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі». Єльце, гільце, вільце присутнє і в самих весільних піснях: «Гільце-деревце з ялини, Із червоної кали­ни, Із хрещатого барвінку, Із запаш­ного васильку», «Не­хай дівочки не прядуть, Нехай Ма­русі вільце в'ють»
• На думку дослідників поєднання єльця і хліба символізували єдність двох родів. Окрім того, саме звивання єльця могло пов'язуватися з виттям кубла, родинного гнізда. Вислів «робити єльце» («вити гільце») має й переносне зна­чення — «виходити заміж».
• На верхівку єльця Молода разом з Молодим, який також приходив з боярином, прикріплювали одну велику квітку. Під час весільного застілля єльце ставили поряд з короваями. В день весілля за велику квітку «змагалися» боярин і дружка – хто перший її вхопить-зламає. Коли дружка – в новоствореній сім’ї буде старшою жінка, боярин – чоловік. По закінченню весілля в Молодої, єльце забирали додому до Молодого і закидали його на хату.

Див. також

Додаткові відомості

• Гільце і священне дерево. Його приготування. Співи. Приготування вінків. Запросини на весілля
• Весільне дерево-гільце