Ґазда

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ґазда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґаздик, ґаздонька, ґаздочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.

хозяин, глава семьи; зажиточный крестьянин.

— Старий Кривинюк добрий ґазда, і Настка працьовиті дівчина, в батька вдалася. Ольга Кобилянська, «В неділю рано зілля копала»

Происходит от венгерского gazda «хозяин», «владелец», которое может восходить к осетинскому (дигорскому) ğæzdæ «богатство» или же является адаптацией слав. *gospoda (Абаев В. И. ИСОЯ. М. 1973. стр. 302)

Джерела

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 345.