Чудувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:17, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив’язана. Черк. у.
