Ціпка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:12, 23 листопада 2015; Vvnazarok.pi13 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Ціпка, -ки, ж. Цыпленокъ (дѣтское). Вх. Пч. II. 11.
Сучасні словники
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦІПКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що курча. На подвір'ї курочки — ціпу, ціпу, ціп! Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 20).
2. Фамільярно-ласкаве називання жінки, дівчини.
==Орфографічний словник української мови
Ці́пка
іменник жіночого роду
населений пункт в Україні
