Хакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:03, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові бач, як хакає, язик висолопивши. Харьк. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Св. Л. 215. Чого ти так хакаєш? Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка. Харьк.
