Улежати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:01, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Кв. Нігде і хліба кусок не влежить. Ном. № 12223. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу. Шевч. 444.
