Уволяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:35, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. Вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною. Нп.
