Спобігати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:35, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спобіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.