Предокучити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:39, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Предокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.