Плахіття

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. 'Плахіттячко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛАХІ́ТТЯ, я, сер., розм. Те саме, що плаття 1, 2. [Другий ткач:] Дивіться, дивіться на жінок. От так наші! Чи бач, як підіймають плахіття! (Леся Українка, IV, 1954, 258); Дівчина.. стала, оправляючи зіжмакане плахіття (Іван Ле, Право.., 1957, 134); Взявши своє убоге плахіття, покинула [Оксана] дядькову оселю (Любов Яновська, I, 1959, 38).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.

Ілюстрації

Плахіття.jpg Плахіття1.jpg x140px