Пелюшка
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. См. Пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. Пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378. ПЕЛЮ́ШКА 1, и, жін. Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (Павло Чубинський, V, 1874, 890); А щось не по його — знову пхенькав [Матвійко] і всім тілом вив'юнювався із бабиних пут, якими було його закручено поверх пелюшок — бабиною крайкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 525). ♦ З пелюшок — з раннього дитинства. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася… світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); — Життя — писанка, та шкода, що в материнім череві не засновано доброї школи, щоб життя з пелюшок обома жменями брати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 294). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 115.Коментарі (0) ПЕЛЮ́ШКА 2, и, жін. (Pisum arvense). Кормова трав'яниста рослина родини бобових, схожа на горох; кормовий горох. Кормовий люпин вирощують у суміші з вівсом, сераделою, пелюшкою, кукурудзою (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 24); У рослин пелюшки.. квітки червоні, лілові та інших відтінків, а у гороху — білі (Колгоспник України, 6, 1962, 29). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 115.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 115. http://sum.in.ua
