Острокіл
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:49, 21 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір’я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОСТРОКІ́Л, колу, чол., діал.
1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, З того боку, із подвір'я остроколом підперті (Павло Чубинський, V, 1874, 155).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал.
1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ОСТРОКІЛ іменник чоловічого роду гострий кіл; частокіл діал.
ОСТРОКІЛ -ко́лу, ч., діал. Загострений кілок.
Ілюстрації
|
|
|
