Опліч

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ОПЛІЧ, нар. = Попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

О́ПЛІЧ

1. Поруч з ким-небудь, біля кого-небудь; плече в плече. Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 31).

2. Разом, спільно. В радості і в горі Йти нам опліч, вольності сини (Максим Рильський, II, 1960, 234).

ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ

1. Впритул, поруч. Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (Андрій Головко, II, 1957, 46).

2. перен. Єдиним фронтом, об'єднавши свої сили, згуртовано. — Може, послухаємо тих, кого привела до нас революційна солідарність і з ким нам пліч-о-пліч на ворога йти?! (Олесь Гончар, II, 1959, 18).

Словник синонімів

ОПЛІЧ

♦ ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК, ПО́БІЧ, ПО́БІК, ПІД БО́КОМ, ПІД НО́СОМ, О́БРУЧ, ПОБІ́ЛЯ., ПІ́ДСПІЛЬ.

  1. Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); Я тихо йшов з тобою поряд. Юрби шумлива течія. За теплий твій, несмілий погляд Спасибі, радосте моя! (Т. Масенко); [Катря:] З тобою я в підзамче: я клялась, Що ні на крок не відступлю від тебе - І битися ми будем попліч вдвох, І умремо... (М. Старицький);
  1. Ось вони обидва стоять перед нами пліч-о-пліч (О. Довженко); І опліч пішли в полонинах, На сяйво одної мети, Два велетні, два двоєдиних По крові й по мові - брати! (С. Крижанівський); Обіч, за кілька кроків, - кузня. Двері були зачинені (А. Головко); До самої стежки, що круто спадала до Вужачої, вони йшли обік (Л. Юхвід);
  1. Сьогодні, коли перечитую ті розгублені пожовклі листочки, здається іноді, що не я те переживала, - здається - неначеб я йшла побіч - і гляділа на себе... (Уляна Кравченко); - Ти думаєш, - ..почала Галя, - ..легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей? (Панас Мирний); Ставок недалечко, під боком у комуни (О. Донченко);

♦ РА́ЗОМ УКУ́ПІ[ВКУ́ПІ], ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́Лу, КУ́ПНО СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ, ВРАЗ[УРА́З], СПО́ЛОМ ЗАОДНО́ ГУРТО́М, ГРОМА́ДОЮ, ГРОМА́ДНО, ЗАЄ́ДНО, ҐВА́ЛТОМ, ТЛУ́МОМ ТОЛО́КОЮ ПО́РЯД, ПО́РУЧ, О́ПЛІЧ ДОКУ́ПИ, УКУ́ПУ[ВКУ́ПУ], ВОЄДИ́НО О́ПТОМ, ОГУ́ЛОМ, ГА́МУЗОМ (усіх, усе).

  1. Хвала руці трудівника І розуму невтомі! Хай разом розум і рука Живуть у нашім домі! (М. Рильський);
  1. Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити? (Т. Шевченко);

В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками (М. Коцюбинський);

На гумні Розбита скирта, свині в ній посполу З гусьми й качками рились (І. Франко);

- Ні, війте, не так воно повинно бути... Не кожен за себе, а всі купно за волю вітчизни (Н. Рибак); Я придивлявся й оцінював людей, з якими мені доводилося спільно йти (Ю. Яновський);

Ант сам послав його до княжої дружини, коли князь Ігор ішов на деревлян, сподівався, що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (С. Скляренко);

Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко);
І прикро, як ураз зі мною Стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї З порожнім серцем фарисеї (М. Вороний); 

Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою (Марко Вовчок); - Старших зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала. Заодно з Греком Генкою (А. Хижняк); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Л. Глібов);

Уже матір поховали Громадою люди (Т. Шевченко);

Зі всіх сторін - від поля, з обох боків ліска - ступають люди громадно (І. Франко); - Що ж, - каже, - або живі будем, або заєдно загинем (Словник Б. Грінченка);
Ховали [Тетяну] ґвалтом (С. Васильченко);
Тлумом Сходяться [мандрівники] від кораблів і храм виповнюють благанням (М. Зеров);
Андрій був трохи лінивий.., тілько любив він толокою робити в кумпанії (К. Гордієнко); Юзя перейняла їх коло хвіртки і пішла поряд з Даркою (Леся Українка); 

Шкаруба в садку, на лаві, побачив дівчину, підійшов і мовчки сів поруч (В. Собко); Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко);

Різнокольорові ліхтарики з’єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (О. Досвітній); Дівчата кинули парубків, збились укупу (М. Коцюбинський); І вранішні зорі і доменні зорі Зливаються в небі моїм воєдино (Я. Шпорта);

Він завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В. Самійленко);
Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (С. Васильченко).

Ілюстрації

61a0ff607624a21539b827afc88cbc95.jpg Depositphotos 133642602-stock-photo-women-standing-side-by-side.jpg Depositphotos 106559128-stock-photo-businesspeople-standing-side-by-side.jpg


Інтернет джерела

http://sum.in.ua/s/oplich

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%87