Облазити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:25, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл. 1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла. 2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.