Обелець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:14, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обелець, -льця, м. 1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса. Сумск. у. 2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців. Лебед. у.