Нашийник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:55, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нашийник, -ка, м. 1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? К. ЧР. 267. А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. К. ЦН. 177.
