Намисто

Намисто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. Добре намисто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. У його багацько намиста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. Намистечко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАМИ́СТО, а, сер. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Тарас Шевченко, II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті (Максим Рильський, III, 1956, 131); * Образно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто(Володимир Сосюра, II, 1958, 71); * У порівняннях. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 25). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 128.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто. Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч., II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті(Рильський, III, 1956, 131); *0бразно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто (Сос., II, 1958. 71); *У порівн. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Вирган, В розп. літа, 1959. 25). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 128.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

намисто -а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Нами́сто, рідко мони́сто, буси — прикраса з перлів, коралів, камінців та ін., яке носять на шиї. Намиста є одною з найдавніших прикрас, відомих з доби палеоліту[1][2]. Зараз їх носять переважно жінки, але історично вони використовувалися як прикраси і чоловіками. Намисто може називатися також за матеріалом — «коралі», «бісері». Один елемент намиста (перл, камінець тощо) називається намисти́на[3] (рідше буси́на)[4]. Слово «намисто» є результатом метатези ранішого «монисто» (прасл. *monisto), яке вважають спорідненим з давн.в-нім. mana («грива», «шия»), menni («намисто»), давн-англ. mene, англ. mane («грива»), санскр. मन्य(«шия», «потилиця») і виводять від пра-і.е. *mono- («потилиця», «шия»)[5][6].