Кукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:35, 27 листопада 2021; Vmbeneda.if20 (обговорення • внесок)
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
