Зівака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:44, 16 листопада 2019; Ktskuibida.fpmv19 (обговорення • внесок)
Зівака, нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
ЗІВА́КА, и, чол. і жін., зневажл.
1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь.
2. Дуже розгублена, неуважна людина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 570.
Ілюстрації
|
|
|
|
