Згукнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:18, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. II. 110. 2) Позвать. Згукнув його, він обізвався і прийшов до мене. Екатериносл. у. (Залюбовск.).