Диявол

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Диявол, -ла, м. Дьяволъ. А в третій день Христос із труни устав і нам жизнь вічну дарував і сам диявол посоромлений став. Чуб. ІІІ. 25.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Диявол (гр. διάβολος) - релігійно-міфологічний персонаж, верховний дух зла, що штовхає людину на шлях духовної загибелі; сатана.

ДИЯВОЛ, а. чол. Те саме, що біс1; чорт, сатана. — Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Тарас Шевченко, II, 1953, 224); — Не хочу я з ним жити, хай з ним чорти та дияволи живуть (Панас Мирний, I, 1954, 158); // Уживається як лайливе слово. Один тільки ку~ чер вигукує: «Ну, дияволи!» та докупи зводить коней (Панас Мирний, IV, 1955, 251).

До диявола (к дияволу)те саме, що До біса (див. біс 1); геть. — Я сказала.. незграбно пошито. — Ну і к дияволу її, коли так! — рішила панночка, зірвавши з себе.. блузку (Леся Українка, III, 1952, 602).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості