Дерево
Словник Б. Д. Грінченка
Дерево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Дерево загнати. Занозить занозу. Харьк. г. Боже дерево = Біждерево. Вх. Пч. І. 8. Сердешне дерево. = Сердешник 1. Шух. [. 76. Ум. Деревце, деревиченько, деревонько. Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.
Інші словники
ДЕРЕВО, а, сер.
1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома,, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); // тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). ▲ Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. ♦ За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного.
2. тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); // перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.
ДЕРЕВО... Перша частина складних слів, що відповідає слову дерево, напр.: деревопластик, деревосадіння.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.
де́рево – іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
ДЕРЕВО багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм. УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
Це цікаво!
Найчастіше у фольклорі як світове дерево виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується Світове дерево у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі.
Деревом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про дерево-рік: «Дуб-дуб довго-вік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім'я є. »
У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани:
- людина (мікрокосм),
- суспільство,
- всесвіт (макрокосм).
Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов'язано, як у єдиному організмі. А дерево було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна було переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ).
Див також
Виконала: Сас Анастасія
