Гур-гур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:33, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гургургур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. Левиц. Пов. 317. А тут грім помаленьку: гургургур. О. 1862. V. 80. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі геть одкинула, тільки вони гургур, роскотилися. МВ. II. 160.
