Буття

Буття, -тя, с. 1) Бытіе, существованіе. Башт. 160. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Походження
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУТТЯ́, я, сер.

1. філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. Люди з .. поглядом не крізь пенсне, а крізь сьогоднішній день бачать далеко .. Вони мають свою вічну формулу: “Буття визначає свідомість...”. (Б. Антоненко-Давидович) В отій нестримності лету, напрузі м'язів, клекоті крові й таїлася вічна суть буття. (Ю. Мушкетик)

2. Сукупність умов матеріального життя людини. Жахливе буття наштовхувало на розпачливу зневіру. (П. Загребельний) Сьогоднішнє буття середньостатистичного українця дозволяє лише мріяти про закордонний відпочинок. (з газ.)

3. уроч. Життя, існування. Поете, тям, зазнати маєш ти Всіх мук буття.., Заким дійдеш до світлої мети (Іван Франко, XI, 1952, 293); Вірю я в правду свого ідеалу, і коли я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя, в вічність матерії, в світа буття (Леся Українка, I, 1951, 271); Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (Андрій Головко, I, 1957, 451).

4. рідко. Перебування. За мого буття там (Словник Грінченка); Прийдуть наші люди, щоб розвалити твій дім і загладити навіть слід твого буття у нас (Іван Франко, VI, 1951, 54).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

БУТТЯ

у філософії поняття, яке означає все те, що існує; гол. предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) та онтології (як теорії буття можливого).

Філософський енциклопедичний словник

БУТТЯ - термін, що має чотири основні значення.

1) Синонім існування, котрий виражається граматичною і логічною зв'язкою "є". В такому сенсі Б. універсальне, може стосуватися будь-яких природних і штучних утворень, речей, людей тощо. Але воно і беззмістовне, абстрактне, бо байдуже, до чого застосовується. У Гегеля таке Б. в логіці має назву "чисте Б.".

2) Визначене Б., "ось це", існуюче "тут" і "тепер" - дерево, камінь і т. ін. ; "наявне Б.". Гегель позначає ним конкретні речі й явища, Гайдеггер - людину.

3) Безпосередня дійсність, ще не роздвоєна на явище і сутність: з неї починається пізнання. Адже сутність на початку не дається, вона прихована, тому відсутня тут і її кореляція - явище. В "Науці логіки" Гегеля на цій підставі розрізняються "Вчення про буття" і "Вчення про сутність". Загальна структура першого подається трьома категоріями: якість - кількість - міра. Вони є головними визначеностями Б. в даному сенсі.

4) Протилежність свідомості, тобто одна з частин опозиційної пари "Б. і свідомість". Воно незалежне від неї і охоплюється багатоманітною діяльністю людини. Має дві найбільш значущі форми: загальнофілософську - співвідношення "Б. і свідомість" становить основне питання і принцип філософії, і соціальну, відому у вигляді опозиції "суспільне Б. і суспільна свідомість", яка набула особливої ваги в історичному матеріалізмі.М. Вулатов

Походження

Слово «буття», яке позначає це поняття в українській мові утворене від слова «бути», синонімами якого є слова «існувати», «жити» тощо. Мовознавчі дослідження показують, що слово «бути» має дуже давнє походження з тих доісторичних часів, коли існувала єдина індоєвропейська (а можливо навіть загальнолюдська — ностратична) прамова. Це підтверджується зокрема тим, що в багатьох сучасних мовах індоєвропейської сім'ї існують слова, близькі за значенням і за звучанням до слова «бути».

Серед синонімів поняття «буття» — поняття «сутність» (від «суть» — 3-ї особи множини дієслова «бути» в староруській мові), єство, «життя» (процес буття для живих створінь називається словом «життя»), реальність, дійсність тощо