Бриль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:42, 25 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бриль, -ля, м. Шляпа. Чуб. ѴІІ. 413. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. І. 27. Простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. Брилик, бриличок, брилець.
