Бакай

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Бакай, -кая, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екатериносл. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Константиногр. у. Мнж. 176. Кіев. у. Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. См. Баюра, банджюр.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАКА́Й, я, чол., діал. 1. Вибій з водою, калюжа на дорозі; баюра. Їдуть наші молодцями, Навмання, скрізь манівцями; Бакаї.. їм ніпочім (Іван Манжура, Тв., 1955, 168); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 60). 2. Глибока яма в річці, ставку. Вона [річечка] повиривала на своєму шляху глибокі темні бакаї, і в них, виставляючи круглі, як веретена, спини, плавала форель (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 98). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 91.

Словник синонімів української мови

Бакай (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІГ (заглибина з гряззю); БАЮРА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБАНЯ, КАЛАБАНЯ розм., КАЛАБАТИНА діал., БАКАЙ діал., КОВТЬОБА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив (Гриць) перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер);