Бадиляка

Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАДИЛИ́НА, и, жін. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння, посланого на тернових кущах та на пожовклих бадилинах будяків і кінського щавлю (Іван Ле, Україна, 1940, 4); * У порівняннях. Як самотньо! Стоїш тут [на полонині] маленький, як бадилина в полі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322).

Словник синонімів Вусика

бадиляка див. стебло

Лексикон львівський: поважно і на жарт

бадиля́ка палиця

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання