Альтанка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник української мови Б. Грінченка

Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АЛЬТАНКА, и, ж. Покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу. Тихенько він ішов чистенькою доріжкою з гори до альтанки (Н.-Лев., III, 1956, 123); В однім куті [города] стояла альтанка, отінена густим диким хмелем та обсаджена смерічками (Фр., IV, 1950, 282); З маленької альтанки з верху гірки відкрився чудовий краєвид на Дніпро (Собко, Зор. крила, 1950, 12).

АЛЬТАНА, и, жін., рідко. Те саме, що альтанка. Я ввійшов до альтани й поздоровив його (Іван Франко, IV, 1950, 282); В альтані було на диво тихо (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 262).

Словник іншомовних слів

Альтана; ж. (іт.) покрита зверху легка будівля у саду, парку і т. ін. для відпочинку і захисту від сонця, дощу; бесідка, альтанка.

Словник синонімів української мови

АЛЬТАНКА (покрита зверху будівля в саду, парку), АЛЬТАНА рідше, ТРЕЛЬЯЖ рідко. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Леся Українка); В альтані було на диво тихо (О. Ільченко).

АЛЬТАНКА - етимологія

• через польську мову запозичено, мабуть, з німецької;

• нім. Altán «балкон» походить від іт. altana «тераса на даху», яке зводиться до лат. altus «високий»;

• бр. альта́нка, п. altana, altanka, ч. altán, altánek, слц. altán, altánka, схв. àлтāн, алта́на, слн. altána;

Зовнішні посилання

http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0

http://sum.in.ua/s/aljtanka

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/187-altanka.html

Зображення

Altanka.jpg