Аврукати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.

Сучасні словники

Український тлумачний словник
-аю, -аєш, недок. Воркувати, воркотіти.
Словник живоі народнеі, пісьменноі і актовоі мови руськихъ югівщанъ Россійськоі і Австрійсько-Венgерської цесарії.
Аврукати — воркотать по голубиному.

Голубкі сизі тогді прилітали.

Калинки віти кругом обсідали,

На еі віточках аврукали мило.

Чудовну казку мені говорили.

И. Верхратській.

Ілюстрації

Avruk 14.04 22.11.2015.jpeg Glb 14.04 22.11.2015.jpeg Golubi 14.04 22.11.20115.jpg Golubky 14.04 22.11.2015.jpg

Медіа

Див. також

"Аврукати" в орфографічному словнику
"Аврукати" в українсько-російському словнику

В художній літературі

Олександр Виженко "Україна кохання".
Ліна Костенко "Така моя під зорями ночівля".

Зовнішні посилання