Відмінності між версіями «Чередарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[https://www.lds.org/liahona/2015/07/of-lambs-and-sheep?lang=ukr '''Про ягнят і пастухів'''] | [https://www.lds.org/liahona/2015/07/of-lambs-and-sheep?lang=ukr '''Про ягнят і пастухів'''] | ||
| + | |||
| + | Пісня пастуха | ||
| + | |||
| + | За селом пасеться череда | ||
| + | |||
| + | І пастух пісні співає дзвінко, | ||
| + | |||
| + | Долинає спів-від лугу до села- | ||
| + | |||
| + | І душа тремтить,і серцю гірко. | ||
| + | |||
| + | Ох,сумні,співаєш ти пісні, | ||
| + | |||
| + | І сумні слова із вуст ти рониш- | ||
| + | |||
| + | Та нерви ж дівочої душі, | ||
| + | |||
| + | Не тривож,ти серденько дівоче. | ||
| + | |||
| + | Вже за обрій сонце закотилось. | ||
| + | |||
| + | Череду пастух жене додому, | ||
| + | |||
| + | Та пісні сумні і досі линуть- | ||
| + | |||
| + | Все не можуть вирватись з полону. | ||
| + | |||
| + | Серце пастуха у грудях б'ється | ||
| + | |||
| + | І слова гарячі,наче жар. | ||
| + | |||
| + | Хто ж тобі на це все обізветься? | ||
| + | |||
| + | Де ж кохання?Хто його забрав? | ||
| + | |||
| + | Вже село давно вляглося спати. | ||
| + | |||
| + | Соловей затих у тім саду | ||
| + | |||
| + | Де пастух не смів іще лягати, | ||
| + | |||
| + | Щоб зустріти доленьку свою. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 04:04, 17 листопада 2018
Чередарь, -ря, м. Пастухъ. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Чередарь, ря, м. Пастухъ. Угор.
ЧЕРЕДАРЬ - пастух
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Пісня пастуха
За селом пасеться череда
І пастух пісні співає дзвінко,
Долинає спів-від лугу до села-
І душа тремтить,і серцю гірко.
Ох,сумні,співаєш ти пісні,
І сумні слова із вуст ти рониш-
Та нерви ж дівочої душі,
Не тривож,ти серденько дівоче.
Вже за обрій сонце закотилось.
Череду пастух жене додому,
Та пісні сумні і досі линуть-
Все не можуть вирватись з полону.
Серце пастуха у грудях б'ється
І слова гарячі,наче жар.
Хто ж тобі на це все обізветься?
Де ж кохання?Хто його забрав?
Вже село давно вляглося спати.
Соловей затих у тім саду
Де пастух не смів іще лягати,
Щоб зустріти доленьку свою.
