Відмінності між версіями «Цілитель»

Версія за 23:35, 20 грудня 2013 (переглянути вихідний код) Колотигіна (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Поточна версія на 21:52, 22 грудня 2013 (переглянути вихідний код) Марченко (обговорення • внесок) (→‎Медіа)
Рядок 52:		Рядок 52:
	==Медіа==		==Медіа==
−	{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=IA8-An_UN24}}  Священик цілитель із Прикарпаття творить дива Канал ICTV2	+	{{#ev:youtube|IA8-An_UN24}}  Священик цілитель із Прикарпаття творить дива Канал ICTV2
−	{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=hLWhjN_nsC4}}  Цілитель воленьки або рецепти мужності патріота	+	{{#ev:youtube|hLWhjN_nsC4}}  Цілитель воленьки або рецепти мужності патріота
−	{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=q4yhTBilNe4}}  Музика -- цілитель душ	+	{{#ev:youtube|q4yhTBilNe4}}  Музика -- цілитель душ
	[http://www.pisni.org.ua/songs/6157093.html] Українські пісні "Гра"		[http://www.pisni.org.ua/songs/6157093.html] Українські пісні "Гра"
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

---

Поточна версія на 21:52, 22 грудня 2013

Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ціли́тель іменник чоловічого роду, істота

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІНИТЕЛЬ, я, чол. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник. Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Його пісні, хори, кантати полюбилися багатомільйонним цінителям музики, вийшовши далеко за межі нашої республіки (Радянська Україна, 2.II 1968, 2); Захоплюючись літературою й віддаючи їй всю душу як читач і цінитель, Артамонов любив також інші галузі мистецтва (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 207); У 1887 році Ярцев не був ще письменником у галузі театру, але був уже палким театралом: уважним глядачем, вдумливим цінителем мистецтва актора (Збірник про Кропивницького, 1955, 192); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (Микола Олійник, Леся, 1960, 122).

Словник української мови

Цілитель я, ч., книж н. Той, хто (те, що) зці­ляє від чого-небудь. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені! (Чуб., І, 1872, 125); А машина стри-ба. А машина реве… І стрибають у вас печінки, стри­бають губи, зуби й інші органи вашого людського тіла… О, Аллаху! О, Магомете! О, цілителю Пантелей­моне! І навіщо вас міль поїла… Ви, тільки ви б і вряту­вали… (Вишня, І, 1956, 182).

Орфоепічний словник української мови

1цілитель — [ц іли/теил ] л а, ор. леим, м. (на) леив і/ л у, мн. л і, л іў …

2цілитель — я, ч., книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого небудь …

3цілителька — и, ж., книжн. Жін. до цілитель …

4зцілитель — я, ч. Той, хто зціляє від хвороби; цілитель …

Матеріал з Вікіпедії

Цілитель (англ. Healer) — шостий епізод першого сезону телевізійного серіалу «Зона сутінків».

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исцели́тель, -тельница – зціли́тель, -ли́телька, ціли́тель, -телька, уздорови́тель, -телька. [Святи́й Анто́нію, зубови́й ціли́телю, поможи́ мені́ (Чуб. I)]. - Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору Целитель – (з)ціли́тель, -ля; -ница – (з)ціли́телька, -ки. - Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору Ціли́тель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125. - Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору Чудотво́рець = чудотво́рець (С. Жел.), цїли́тель.

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]

Медіа

Священик цілитель із Прикарпаття творить дива Канал ICTV2 Цілитель воленьки або рецепти мужності патріота Музика -- цілитель душ

[5] Українські пісні "Гра"