Відмінності між версіями «Фацка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
'''Фацка, -ки, '''''ж. ''Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.). | '''Фацка, -ки, '''''ж. ''Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.). | ||
[[Категорія:Фа]] | [[Категорія:Фа]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ==== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==== | ||
| + | |||
| + | ЛЯ́ПАС, а, чол., розм. Удар по щоці або шиї долонею. — Купатись! — одно репетує Івась, поки не вскочила червона, як огонь, Пистина Іванівна і не надавала ляпасів (Панас Мирний, III, 1954, 155); Поки Ломов встиг опам'ятатись, почувся голосний ляпас, і Ломов схопився за щоку (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 374); * У порівняннях. Запитання прозвучало для Арсена як ляпас (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 59). | ||
| + | Давати (дати) ляпаса кому: а) бити, карати кого-небудь; б) завдавати образи, сорому кому-небудь. — В дійсності дали [багачі] ляпаса всій нашій родині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 346); Заліпити ляпаса — вдарити в обличчя рукою. [Тимофій:] Не думав, що ця ніжна рученька такого ляпаса може заліпити... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 26). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 580. | ||
Версія за 00:07, 5 грудня 2016
Зміст
Словник Грінченка
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЯ́ПАС, а, чол., розм. Удар по щоці або шиї долонею. — Купатись! — одно репетує Івась, поки не вскочила червона, як огонь, Пистина Іванівна і не надавала ляпасів (Панас Мирний, III, 1954, 155); Поки Ломов встиг опам'ятатись, почувся голосний ляпас, і Ломов схопився за щоку (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 374); * У порівняннях. Запитання прозвучало для Арсена як ляпас (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 59).
Давати (дати) ляпаса кому: а) бити, карати кого-небудь; б) завдавати образи, сорому кому-небудь. — В дійсності дали [багачі] ляпаса всій нашій родині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 346); Заліпити ляпаса — вдарити в обличчя рукою. [Тимофій:] Не думав, що ця ніжна рученька такого ляпаса може заліпити... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 26).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 580.
