Фарба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фарба, -би, ж. = Краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. Світ. 11. См. Хварба.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови: Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);

Іноземні словники

Ілюстрації

Фарба 1.jpg Фарба 2.jpg Фарба 3.jpg Фарба 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання