Відмінності між версіями «Соненько»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Соненько, -ка, '''''с. ''1) Зм. від '''сонце. '''
 
'''Соненько, -ка, '''''с. ''1) Зм. від '''сонце. '''
[[Категорія:Со]]
 
[[Категорія: Словник Грінченка/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 
 
  
 
=Словник Української мови=
 
=Словник Української мови=
Рядок 17: Рядок 14:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:соненько.jpg|x150px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:соненько.jpg|x150px]]
 +
==Медіа==
 +
<noinclude>
 +
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
 +
</noinclude>
 +
==Див. також==
 +
<noinclude>
 +
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
 +
 +
Див. [[Довідка:Стиль]]
 +
</noinclude>
 +
==Джерела та література==
 +
<noinclude>
 +
Див. [[Довідка:Стиль]]
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<noinclude>
 +
Див. [[Довідка:Посилання]]
 +
</noinclude>
 +
[[Категорія:Со]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 11:35, 23 листопада 2017

Соненько, -ка, с. 1) Зм. від сонце.

Словник Української мови

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Центральне небесне світило сонячної «системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. Термоядерні реакції, які відбуваються в надрах Сонця, супроводжуються виділенням великої кількості нейтрино (Знання та праця, 7, 1965, 11); Сонце виглянуло з-за діброви, неначе висунуло золоте чоло з пучком золотих кучерів навкруги (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 89); Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної книжечки з'явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); * У порівняннях. Її осліплює яскраве сяйво великої, мов сонце, люстри (Михайло Стельмах, I, 1962, 296).

2. Відбиття, відображення чим-небудь або у чомусь цього небесного світила. Вода в широкому Дніпрі, Де плавають сонця, В старій криниці, У відрі, В баклазі у бійця (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 56);

3. Світло й тепло, що випромінюються цим світилом. Опришок постояв хвилинку, весь у сонці, потім злегка труну в [натиснув] ногою величенький камінь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 204); Сонця було там [надворі] так багато, що йому бракувало місця (Юрій Смолич, II, 1958, 7); Хай думав полковник, що прислали йому служаку, просолілого від тихоокеанських солоних вітрів, пров'яленого всіма прикордонними сонцями (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 267);

4. Гімнастична вправа на турніку. Він хапається за перекладину й на витягнутих руках робить своїм тілом коло — сонце, як називається це спортивною мовою

Ілюстрації

Соненько.jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання