Відмінності між версіями «Робітник»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | Робітники (працівники, трудівники) — наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше в сфері послуг. Виконавці, що знаходяться в самому початку технологічного або управлінського ланцюга (ієрархії). В правовому суспільстві права та інтереси робітників захищені в трудовому законодавстві. | ||
| + | |||
| + | ==В раннє-індустріальному суспільстві== | ||
| + | |||
| + | В епоху ранньої, або первісної індустріалізації (на Заході XIX ст., в Росії — початок-середина ХХ ст.), робітники — це як правило особи, зайняті чисто фізичною працею на важких, часом шкідливих для здоров'я виробництвах. Вони безпосередньо створюють матеріальні речі, продукти, цінності; впливають на предмети праці за допомогою простих (примітивних) знарядь виробництва; виконують ремонт знарядь (устаткування), переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень тощо. | ||
| + | В радянському суспільствознавстві («марксизм-ленінізм») робітниками вважались люди виключно фізичної праці, без професійної освіти, зайняті нескладним трудом, які чисельно повинні складати більшість суспільства, на відміну від селян, службовців та інтелігенції. | ||
| + | |||
| + | ==В постіндустріальну епоху== | ||
| + | |||
| + | Завдяки масовій заміні та витісненню ручної праці механічною (науково технічній революції) значно посилюється роль спеціальної освіти та підготовки в управлінні робітником машинами та механізмами. Зростає доля робітників, що управляють складними механіко-машинними комплексами та технологічними лініями з числовим-пограмним керуванням. Тому визначення робітника як особи чисто «ручної та некваліфікованої праці» розмивається, стає неадекватним. А саме поняття робітник стає менш однозначним. Практично воно означає виконавця нижчого ступеня в управліньській ієрархії (менеджменті). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:10, 2 листопада 2013
Зміст
Сучасні словники
Робітники (працівники, трудівники) — наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше в сфері послуг. Виконавці, що знаходяться в самому початку технологічного або управлінського ланцюга (ієрархії). В правовому суспільстві права та інтереси робітників захищені в трудовому законодавстві.
В раннє-індустріальному суспільстві
В епоху ранньої, або первісної індустріалізації (на Заході XIX ст., в Росії — початок-середина ХХ ст.), робітники — це як правило особи, зайняті чисто фізичною працею на важких, часом шкідливих для здоров'я виробництвах. Вони безпосередньо створюють матеріальні речі, продукти, цінності; впливають на предмети праці за допомогою простих (примітивних) знарядь виробництва; виконують ремонт знарядь (устаткування), переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень тощо. В радянському суспільствознавстві («марксизм-ленінізм») робітниками вважались люди виключно фізичної праці, без професійної освіти, зайняті нескладним трудом, які чисельно повинні складати більшість суспільства, на відміну від селян, службовців та інтелігенції.
В постіндустріальну епоху
Завдяки масовій заміні та витісненню ручної праці механічною (науково технічній революції) значно посилюється роль спеціальної освіти та підготовки в управлінні робітником машинами та механізмами. Зростає доля робітників, що управляють складними механіко-машинними комплексами та технологічними лініями з числовим-пограмним керуванням. Тому визначення робітника як особи чисто «ручної та некваліфікованої праці» розмивається, стає неадекватним. А саме поняття робітник стає менш однозначним. Практично воно означає виконавця нижчого ступеня в управліньській ієрархії (менеджменті).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості:
