Відмінності між версіями «Реготати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Великий тлумачний словник сучасної української мови== | ==Великий тлумачний словник сучасної української мови== | ||
| − | |||
| − | |||
'''Реготати''' - 1. Гучно, нестримно сміятися.//з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть./перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин./перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо) | '''Реготати''' - 1. Гучно, нестримно сміятися.//з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть./перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин./перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо) | ||
Версія за 09:13, 22 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Реготати(-ся), -чу(-ся), -чеш(-ся), гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177.2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Реготати - 1. Гучно, нестримно сміятися.//з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть./перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин./перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)
Ілюстрації
|
|
|
|
