Відмінності між версіями «Підо»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Підо, '''''пред. ''= '''Під. '''''Підо мною татари стояли. ''Чуб. V. 386. | '''Підо, '''''пред. ''= '''Під. '''''Підо мною татари стояли. ''Чуб. V. 386. | ||
[[Категорія:Пі]] | [[Категорія:Пі]] | ||
| + | ПІД1, поду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня Української РСР характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 54); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (Ле, Україна, 1940, 174). | ||
| + | |||
| + | 2. Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін. Смачно духмяніли пироги із картоплею, капустою й м'ясом, щойно зняті із поду, з капустяних листків (Дім., І будуть люди, 1964, 74); А хіба ж хто-небудь спускавсь у такий глибокий колодязь - під вичищати, - який пан викопав на степу, що вода в йому була чиста, як сльоза, а холодна, як крига (Григ., Вибр., 1959, 347); // мет. Дно в доменній печі. Колектив нашого мартенівського цеху в нинішньому році збільшив зйом сталі на 0,6 тонни з квадратного метра поду печі (Рад. Укр., 10. IV 1959, 1). | ||
| + | |||
| + | 3. Місце, майданчик для стіжка. Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки (Н.-Лев., II, 1956, 264). | ||
| + | |||
| + | 4. діал. Горище. - Коли надвечір прачка з слугою не вертали додому, вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку, що з обома жінками діється, чи не йдуть уже (Коб., III, 1956, 183); У всім і всюди, від чого мене дома хтіли здержати, сиділа тота [та] «дика баба». Вона літом стерегла в полі гороху, до котрого я був дуже ласий; .. вона пробувала на поду, де мені заказано вилазити по драбині (Фр., IV, 1950, 465). | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 16:18, 9 травня 2023
Підо... Всѣ глаголы, начинающіеся приставкой підо... См. Піді..
Підо, пред. = Під. Підо мною татари стояли. Чуб. V. 386. ПІД1, поду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня Української РСР характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 54); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (Ле, Україна, 1940, 174).
2. Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін. Смачно духмяніли пироги із картоплею, капустою й м'ясом, щойно зняті із поду, з капустяних листків (Дім., І будуть люди, 1964, 74); А хіба ж хто-небудь спускавсь у такий глибокий колодязь - під вичищати, - який пан викопав на степу, що вода в йому була чиста, як сльоза, а холодна, як крига (Григ., Вибр., 1959, 347); // мет. Дно в доменній печі. Колектив нашого мартенівського цеху в нинішньому році збільшив зйом сталі на 0,6 тонни з квадратного метра поду печі (Рад. Укр., 10. IV 1959, 1).
3. Місце, майданчик для стіжка. Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки (Н.-Лев., II, 1956, 264).
4. діал. Горище. - Коли надвечір прачка з слугою не вертали додому, вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку, що з обома жінками діється, чи не йдуть уже (Коб., III, 1956, 183); У всім і всюди, від чого мене дома хтіли здержати, сиділа тота [та] «дика баба». Вона літом стерегла в полі гороху, до котрого я був дуже ласий; .. вона пробувала на поду, де мені заказано вилазити по драбині (Фр., IV, 1950, 465).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
