Відмінності між версіями «Пригода»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Панас Мирний, I, 1949, 314); «Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?» «Та пригода — не пригода — Верства повалилась!» (Степан Руданський, Тв., 1959, 193); Ще на формуванні [взводу] сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили (Іван Багмут, Записки.., 1961, 83); | 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Панас Мирний, I, 1949, 314); «Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?» «Та пригода — не пригода — Верства повалилась!» (Степан Руданський, Тв., 1959, 193); Ще на формуванні [взводу] сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили (Іван Багмут, Записки.., 1961, 83); | ||
// також у сполуч. із сл. лиха, тяжка, і т. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. В пригоді пізнавай приятеля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 141); — Як не глядів [дервіш], як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 150); Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода (Іван Франко, IV, 1950, 54); Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121). | // також у сполуч. із сл. лиха, тяжка, і т. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. В пригоді пізнавай приятеля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 141); — Як не глядів [дервіш], як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 150); Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода (Іван Франко, IV, 1950, 54); Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121). | ||
| + | |||
♦ Бути (бувати, ставати, стати) у [великій] пригоді (рідко в пригоду) кому: а) приходити на допомогу в скрутну хвилину. — Будь добрий, одв'яжи мене від сього куща. Я тобі буду колись у пригоді (Андрій Калин, Закарп. казки, 1956, 79); — Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (Олекса Стороженко, I, 1957, 88); б) взагалі допомагати кому-небудь. — Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 72); Невідомо, хто в цій дружбі двох дітей став більше кому у пригоді (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); в) бути потрібним. Царівні буде він [килим-самоліт] в пригоду, І то найбільш для того году, Як замуж [заміж] прийдеться давать (Іван Котляревський, I, 1952, 172); [Олексій:] Зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (Марко Кропивницький, V, 1959, 527); [Бедлі:] Його [пістолет] можна сховати навіть у вашій зачісці, ось так.. Можливо, ця річ стане вам у пригоді (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 96); В (при) пригоді — при нагоді. [Чалий:] Війська маєм ми всього двісті чоловік і одну гармату. Це наші сили, це наш замок, куди в пригоді ми можем заховатись! (Карпенко-Карий, II, 1960, 241); Консерватизм — це така річ, котру треба підрізувати при всякій пригоді (Михайло Драгоманов, II, 1970, 362); Про [всяку] пригоду— на всякий випадок. Вхопивши обіруч дзюбак, я.. до кінця ручки прив'язав тонкий, а міцний шнур, що був у мене за поясом про всяку пригоду (Іван Франко, IV, 1950, 15). | ♦ Бути (бувати, ставати, стати) у [великій] пригоді (рідко в пригоду) кому: а) приходити на допомогу в скрутну хвилину. — Будь добрий, одв'яжи мене від сього куща. Я тобі буду колись у пригоді (Андрій Калин, Закарп. казки, 1956, 79); — Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (Олекса Стороженко, I, 1957, 88); б) взагалі допомагати кому-небудь. — Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 72); Невідомо, хто в цій дружбі двох дітей став більше кому у пригоді (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); в) бути потрібним. Царівні буде він [килим-самоліт] в пригоду, І то найбільш для того году, Як замуж [заміж] прийдеться давать (Іван Котляревський, I, 1952, 172); [Олексій:] Зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (Марко Кропивницький, V, 1959, 527); [Бедлі:] Його [пістолет] можна сховати навіть у вашій зачісці, ось так.. Можливо, ця річ стане вам у пригоді (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 96); В (при) пригоді — при нагоді. [Чалий:] Війська маєм ми всього двісті чоловік і одну гармату. Це наші сили, це наш замок, куди в пригоді ми можем заховатись! (Карпенко-Карий, II, 1960, 241); Консерватизм — це така річ, котру треба підрізувати при всякій пригоді (Михайло Драгоманов, II, 1970, 362); Про [всяку] пригоду— на всякий випадок. Вхопивши обіруч дзюбак, я.. до кінця ручки прив'язав тонкий, а міцний шнур, що був у мене за поясом про всяку пригоду (Іван Франко, IV, 1950, 15). | ||
Версія за 17:08, 15 жовтня 2018
Пригода, -ди, ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. Стати приго́ді. Приключиться несчастію. Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала: ой у середу та й у обідній час їх Москва забрала. ЗОЮР. І. 135. 2) Надобность, польза. Годувала собі дочку для своєй пригоди, щоб принесла із криниці холодної води. Макс. (1849) 111. 3) Стати у пригоді. Пригодиться, помочь. Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі в великій пригоді стану. Рудч. Ск. І. 91. Ум. Пригодонька. Чуб. V. 346.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976.
ПРИГО́ДА, и, жін.
1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Панас Мирний, I, 1949, 314); «Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?» «Та пригода — не пригода — Верства повалилась!» (Степан Руданський, Тв., 1959, 193); Ще на формуванні [взводу] сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили (Іван Багмут, Записки.., 1961, 83); // також у сполуч. із сл. лиха, тяжка, і т. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. В пригоді пізнавай приятеля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 141); — Як не глядів [дервіш], як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 150); Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода (Іван Франко, IV, 1950, 54); Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121).
♦ Бути (бувати, ставати, стати) у [великій] пригоді (рідко в пригоду) кому: а) приходити на допомогу в скрутну хвилину. — Будь добрий, одв'яжи мене від сього куща. Я тобі буду колись у пригоді (Андрій Калин, Закарп. казки, 1956, 79); — Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (Олекса Стороженко, I, 1957, 88); б) взагалі допомагати кому-небудь. — Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 72); Невідомо, хто в цій дружбі двох дітей став більше кому у пригоді (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); в) бути потрібним. Царівні буде він [килим-самоліт] в пригоду, І то найбільш для того году, Як замуж [заміж] прийдеться давать (Іван Котляревський, I, 1952, 172); [Олексій:] Зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (Марко Кропивницький, V, 1959, 527); [Бедлі:] Його [пістолет] можна сховати навіть у вашій зачісці, ось так.. Можливо, ця річ стане вам у пригоді (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 96); В (при) пригоді — при нагоді. [Чалий:] Війська маєм ми всього двісті чоловік і одну гармату. Це наші сили, це наш замок, куди в пригоді ми можем заховатись! (Карпенко-Карий, II, 1960, 241); Консерватизм — це така річ, котру треба підрізувати при всякій пригоді (Михайло Драгоманов, II, 1970, 362); Про [всяку] пригоду— на всякий випадок. Вхопивши обіруч дзюбак, я.. до кінця ручки прив'язав тонкий, а міцний шнур, що був у мене за поясом про всяку пригоду (Іван Франко, IV, 1950, 15).
2. перев. мн. Події, які трапляються під час подорожей, мандрівок і часто пов'язані з риском. Він розповів зміст поеми [«Одіссеї»], дитячим звичаєм підносячи більше чудесні та фантастичні пригоди, а минаючи побутові картини (Іван Франко, III, 1950, 34); Везучи наш вантаж, ми шукали пригод. Ми вже й здали вантаж, а цікавого нічого не зустріли (Юрій Яновський, II, 1958, 152); // перев. з означ. Дії, розраховані на досягнення успіху в коханні, залицянні. Ломицького встріла Христина і все дочиста випитала в його. Вона зацікавилась його романом, бо була дуже охоча й ласа до таких романів та романічних пригод (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 32); Веселий, поранений в руку сержант хвалькувато розповідав товаришам про свої довоєнні ловеласівські пригоди (Олесь Гончар, III, 1959, 178).
Шукач пригод див. шукач.
Ілюстрації
|
|
|
|
